Особливості підготовки учнів до інтелектуальних змагань

 

Проблема обдарованості в наш час стає все більш актуальною. Це насамперед пов'язано з потребою суспільства в неординарних творчих особистостях. Раннє виявлення, навчання і виховання обдарованих і талановитих дітей є одним із головних завдань удосконалення системи освіти

         Існує думка, що обдаровані діти не потребують допомоги дорослих, не відчувають потреби в особливій увазі і керівництві. Але насправді такі діти найбільш чутливі до оцінки їхньої діяльності, поведінки і мислення, вони більш сприйнятливі до сенсорних стимулів і краще розуміють відносини і зв'язки. Обдарована дитина схильна до критичного ставлення не тільки до себе, але і до оточуючого. Тому педагоги, які працюють з обдарованими дітьми, мають бути досить терпимі до критики взагалі і себе зокрема.

Позашкільна і позакласна діяльність сьогодні розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку й підтримання талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Забезпечення при цьому можливостей щодо вибору діяльності, до якої дитина проявляє зацікавленість, створює необхідні передумови для прояву її природних здібностей.

         Відомо, що у позакласній діяльності особливо яскраво розкриваються природні потреби молодших школярів, зокрема, в активній діяльності та самоствердженні. Позакласна діяльність дає змогу дітям виступати в нових соціальних амплуа, займати ролі, які відрізняються від ролі учня, тобто це особлива сфера, де школярі можуть задовольняти особистісні потреби в самоперевірці, самооцінюванні власного “Я”. Це, так би мовити, зона активного спілкування, в якій задовольняються потреби в контактах. Вільний час – умова для розширення світогляду школярів, для самостійного творчого пошуку в будь-якій галузі, для поглиблення емоційного сприйняття сучасного життя.

          

         Психологи стверджують, що діти нічого не хочуть відкладати на потім. Вони бажають жити, а не готуватися до життя. Їхні інтелектуальні потреби мають задовольнятися негайно. Саме позакласна робота має таку можливість.

        

Виявлення обдарованих і талановитих дітей - це тривалий процес. Обдарована дитина сама собі допоможе, якщо вчитель творчий, а навчальний  і виховний процес цікавий, різнобічний, результативний.

 

Як же розвивати творчі здібності дітей?

Перш завсе:

         Підхоплювати думки своїх вихованців, оцінюючи їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість, інтерес до нового.

         Стимулювати і підтримувати  їх ініціативу, самостійність.

         Створювати проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.

         Розвивати критичне сприйняття дійсності.

         Вчити доводити починання до логічного завершення.

         Надавати можливість виконувати більше навчальних завдань з обов'язковим підвищенням їх складності (при цьому має бути витриманий оптимальний обсяг додаткової роботи, щоб уникнути перевантаження).

         Використовувати творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, конкурсів, свят.

         Під час опрацювання програмового матеріалу залучати до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створювати розвиваючі ситуації.

         Активно залучати до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.

         Впливати особистим прикладом.

         Пам'ятати, що "своєчасно знайти, виховати й розвинути задатки і здібності у своїх вихованців, своєчасно розпізнати в кожному його покликання - це завдання стає тепер найголовнішим у системі навчально-виховного процесу" (В.О. Сухомлинський).

 

Удосконалити навчально-виховний процес, роботу з обдарованими дітьми, дати їм ґрунтовні, міцні знання, озброїти їх практичним розумінням основ наук допомагають:

      творчі конкурси, свята, зустрічі;

      участь у творчих тижнях, літературних вечорах;

      конкурси знавців математики; вікторини,

      інтелектуальні ігри: "КВК", "Поле чудес", "Брейн-ринг", «Найрозумніший"...

 

Елементи змагань, що містяться в іграх, сприяють розвитку здібностей творчого мислення, залучають учнів до активного життя. Розв'язуючи ребуси, кросворди, учні поступово починають складати власні головоломки, що сприяє розвиткові пам'яті, уваги, кмітливості.

Учні вчаться:

- самостійно працювати з літературою;

- аналізувати та систематизувати отримані дані;

- робити висновки.

 Інтелектуальні ігри , за невеликим виключенням, майже всі командні ігри. Тому під час їх підготовки та проведення учні вчаться висловлювати свою думку, слухати думки інших та вирішувати, чия версія правильна. Перебуваючи в колективі, учні вчаться шанобливо ставитися один до одного, поважати думку інших.

Виходячи з цього можна вирішити такі задачі як:

1.​ Навчальні:

– перевірка рівня отриманих знань;

–​ стимулювання до самостійного вивчення матеріалу:

2. Розвиваючі: 

– логічне мислення;

–​ креативність;

–​ винахідливість, кмітливість;

–​ вміння діяти в нестандартних ситуаціях;

–​ швидкість мислення.

3.Виховні:

–​ толерантне ставлення до оточуючих;

–​ виховування самоповаги, дружності, товариськості;

–​ вміння поводити себе у громадських місцях.

Отже, інтелектуальні ігри розвивають розумові здібності, логічне мислення, спостережливість, сприяють розширенню світогляду, тренують пам’ять. У процесі їх виконання формуються такі якості, як кмітливість, винахідливість, ерудованість, стійкість характеру, дух суперництва, яскрава емоційність, що приносить дитині радість і насолоду.

Навчання та виховання учнів неможливе без упровадження гри та ігрових технологій. Дослідження переконують: гра використовується з навчально-пізнавальною, розвивальною і розважальною метою. Гра – один з найефективніших методів навчання, що максимально активізує інтелектуально-практичні та творчі можливості індивіда. Стимуляція творчих потенцій дитини, оптимізують інтелектуальні, практичні й фізичні здібності, виховують риси творчої особистості

Знання засвоюються там, де вони стають для дитини чимось своїм, що зачіпає власні думки, почуття. Адже засвоєння – це активне думання, міркування над фактами, дослідницький підхід до речей, предметів, явищ, фактів. А активне думання починається там, де вихованець користується поняттями, судженнями, висновками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схематично можна так зобразити розумове виховання школярів через розвиток пізнавальних здібностей учнів

          Розвиток пізнавальних здібностей учнів

1. Розвиток у дітей цікавості, допитливості інтелекту і формування пізнавальних інтересів ;

Коли учні чують якусь цікаву інформацію, ще й у формі запитання, вони й самі потім починають цікавитися незвичайною інформацією хоча б для того, щоб розповісти про неї на занятті або щоб розробити питання для гри.

2. Розвиток інтересів до різних галузей знань;

Для того, щоб правильно відповідати на запитання, необхідно мати певну базу загальних знань. Тому учні, що грають у „Що?Де?Коли?”, по - іншому ставляться до шкільних предметів. Вони набагато уважніше слухають пояснення вчителя – ці знання знадобляться потім для гри. До того ж, відповідаючи на запитання, вони по - іншому сприймають різні галузі знань. Тому що інформація, яка звучить у питанні , звичайно цікава ,і учні по - іншому сприймають шкільні дисципліни.

3. Сприяння інтелектуальному та емоційному розвитку дитини;

Зрозуміло, що на заняттях учні вчаться і розвивають свої інтелектуальні здібності. Також вони розвиваються емоційно – ігри звичайно супроводжуються позитивними емоціями. Граючи, учні вчаться володіти своїм емоційним станом – щоб емоції не відволікали від гри.

4. Розвиток потреби у творчому оволодінні знаннями і вміннями їх самостійно здобувати;

тобто учні вчаться самостійно здобувати знання. Творчо оволодівають знаннями учні під час різних видів ігор – відомо, що емоційно забарвлені знання запам’ятовуються набагато швидше.

5. Виховання готовності до практичного застосування знань і вмінь ;

Під час гри учні вчаться на практиці застосовувати знання, які вони здобули в школі, шукають виходу з нестандартних ситуацій. Тому можна зробити висновок, що під час підготовки і проведення  інтелектуальної гри у дітей розвивається пізнавальна активність, яка сприяє всебічному розвитку особистості.